Вітамінно-мінеральний комплекс складається з 7 вітамінів і 10 мініралів 20 таблеток Німеччина

В одній таблетці вітаміни: С, Е, В1, В2, В3, В6, В12 і мінерали: пантотенова кислота, біотин, фолієва кислота, магній, залізо, цинк, мідь, марганець, селен, йод.

Вітамін Е 12 мг - 100% денної норми

це антиоксидантний захист, профілактика захворювань серцево-судинної системи. Онкопротектор. Необхідний для нормального зростання та розвитку, для нормалізації статевої функції у чоловіків та жінок.

Вітамін E необхідний і відіграє найважливішу роль у роботі організму, жиророзчинний антиоксидант. Він допомагає боротися з вільними радикалами, що ушкоджують клітини, які викликають окисний стрес в організмі, що може сприяти передчасному старінню клітин. Цей препарат містить натуральний вітамін E у формі d-альфа токоферолу, суміш вітамінів Е, включаючи d-гамма токоферол, d-дельта токоферол та d-бета токоферол.

Вітамін Е також допомагає у формуванні червоних кров'яних клітин та допомагає підтримувати запаси вітамінів А та К, заліза та селену. Вітамін Е може мати позитивний вплив на імунну систему, захищає від окисного пошкодження клітин, які можуть призвести до хвороби серця, має профілактичну дію проти раку, допомагає полегшити симптоми хвороби Альцгеймера, та може допомогти запобігти деяким, пов'язаним з діабетом, ускладненням.

Вітамін С 80 мг – 100% денної норми –

це підтримка імунної системи та надниркових залоз, синтез колагену та гормонів, антиоксидантний захист, зміцнення судин.

Вітамін С є найважливішим для людського організму. В середньому добова потреба у вітаміні С становить 80 мг, тоді як потреба в інших вітамінах досягає у сумі 20 мг на добу. Вітамін С нормалізує обмін білків, жирів, вуглеводів, стимулює утворення антитіл, підвищує імунітет, сприяє зниженню кількості цукру в крові, збільшує запас глікогенів у печінці, нормалізує вміст холестерину в крові, стимулює утворення червоних кров'яних тілець. Служить профілактики раку. Аскорбінова кислота (Вітамін С) впливає на розширення артеріол та капілярів, знижує артеріальний тиск, почастішання серцевих скорочень та швидкість кровотоку. Оскільки вітамін С бере участь більш ніж у 300 біологічних процесах, що відбуваються в організмі, надходження його потрібно постійно.

Вітамін В1 (Тіамін) 1,1 мг - 100% денної норми

Тіамін, входить до групи вітамінів групи B, міститься в зернах злаків, бобах, горіхах, яйцях та м'ясі. Тіамін важливий для багатьох функцій організму, включаючи функціонування нервової та м'язової систем, струм електролітів, вуглеводний обмін, виробництво соляної кислоти, необхідної для нормального травлення.

Тіамін є одним з 8 вітамінів групи В. Він водорозчинний, відповідно – у печінці не накопичується.

Як і інші вітаміни групи В, тіамін іноді називають "анти-стрес" вітамін, тому що він може зміцнити імунну систему та покращити здатність організму протистояти стресовим ситуаціям. Він названий B1, тому що був виявлений першим. Тіамін виявляється як у рослинних джерелах, так і у тварин, і грає вирішальну роль у деяких метаболічних реакціях в організмі. Ваше тіло потребує його синтезувати аденозинтрифосфат (АТФ), який кожна клітина тіла використовує для отримання енергії.

Люди рідко відчувають дефіцит тіаміну, хоча алкоголіки, люди з хворобою Крона, анорексією та ті, хто проходить діаліз нирок – можуть бути у групі ризику. Симптоми дефіциту тіаміну – це втома, дратівливість, депресія та дискомфорт у животі. Люди з дефіцитом тіаміну також мають проблеми із перетравленням вуглеводів. Це дозволяє утворюватися в крові речовині під назвою піровиноградна кислота, викликаючи втрату розумової активності, утруднене дихання та ушкодження серця, хворобу, відому як бері-бері.

Рибофлавін 1,4 мг – 100% денної норми

Вітамін В2, є коферментом багатьох біохімічних реакцій, відіграє важливу роль у процесах метаболізму.

Вітамін В2 бере участь у енергетичному обміні. Він необхідний для синтезу АТФ – єдиним джерелом енергії для клітин (особливо для серцевого м'яза). Як кофермент бере участь у метаболізмі вуглеводів, ліпідів та білків. Сприяє перетворенню вуглеводів у глюкозу, яка потім використовується для виробництва енергії.

Рибофлавін ще називають "шкірний" вітамін або речовина "здоров'я та краси", т.к. він підтримує здоров'я шкіри, нігтів, а також зростання волосся. Нормалізує процеси ороговіння шкіри, відновлює нормальну структуру дерми та епідермісу. Сприяє загоєнню ран та відновленню тканин після перенесених травм.

Відіграє важливу роль у здоров'ї органів зору. Він захищає очі від надмірної перевтоми, захищає сітківку очей від дії ультрафіолету. Також рибофлавін є ефективним профілактичним засобом проти катаракти. Він бере участь у процесах темнової адаптації, знижує втому очей, покращує фокусування кришталика. Рибофлавін контролює роботу нервової системи. Бере участь у синтезі нейромедіаторів (ацетилхоліну, серотоніну, дофаміну, ГАМК) у головному мозку. Підтримує здоров'я серцево-судинної системи, забезпечуючи серце енергією, перешкоджаючи утворенню тромбів та розширюючи судини. Рибофлавін сприяє засвоєнню піридоксину (вітаміну B-6), прискорюючи його перетворення в організмі на активну форму, а також заліза. Вітамін В-2 необхідний для синтезу гормонів стресу – кортикостероїдів.

Вітамін В6 – 1,4 мг – 100% денної норми

Вітамін В ₆ – загальна назва трьох речовин, що надходять до людського організму з їжею: піридоксину, піридоксалю та піридоксаміну. Кожне з них у процесі метаболізму переходить в активну форму - піридоксальфосфат, який, будучи найважливішим коферментом, бере участь в утворенні еритроцитів, активації імунних реакцій, процесах засвоєння нервовими клітинами глюкози і синтезу нейротрансмітерів, в білковому обміні (необхідний для транс в обміні жирів, виявляючи ліпотропний та гіпохолестеринемічний ефект.

Нормою споживання В ₆ для дорослої людини вважається близько 1,3 мг на добу, під час вагітності та лактації потреба у ньому зростає до 1,8-2,0 мг на добу.

Ряд факторів збільшує ризик гіповітамінозу:

• знижена функція нирок,
• аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, целіакія, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт та ін.),
• гомоцистеїнурія,
• тривалий прийом деяких лікарських засобів (циклосерину, карбамазепіну, фенопроїну .),
• алкогольна залежність.

Вітамін В12 – 2,5 мкг – 100% денної норми

Вітамін В12 належить до групи незамінних поживних речовин, відомих як B-комплекс. Він сприяє метаболізму енергії та підтримує здоров'я нервової системи. Нарівні з фолієвою кислотою та вітаміном B6 він підтримує здоров'я серця, сприяючи підтримці здорового рівня гомоцистеїну, що вже знаходиться в межах норми. B12 необхідний для нормального розвитку та регенерації червоних кров'яних тілець, які відповідають за доставку кисню по всьому організму.

Ніацин 16 мг – 100% денної норми

Вітамін В3 (Niacin) – це водорозчинний вітамін, який є частиною комплексу B. Він необхідний для нормальної біотрансформації вуглеводів та білків в енергію. Ніацин також підтримує здоровий стан серцево-судинної системи, покращує кровообіг і підтримує здоров'я нервової системи.

Функціональна дія:

• пригнічує мобілізацію СЖК із жирової тканини, зменшує утворення в печінці ЛПДНЩ, знижує вміст у крові тригліцеридів;
• зменшує утворення та вміст у крові ЛПНГ та холестерину; на відміну від інших гіполіпідемічних засобів знижує вміст у крові різновиду ліпопротеїнів низької щільності – ліпопротеїну;
• активує систему фібринолізу;
• збільшує розмір ЛПНГ (що значно ускладнює інфільтрування в інтиму артерій);
• підвищує рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (антиатерогенних ліпопротеїнів), у тому числі при нормоліпідемії;
• цей ефект виражений більше, ніж у інших гіполіпідемічних засобів.

• Бере участь у регуляції всіх видів обміну – білкового, вуглеводного та жирового.
• Найвідоміша функція Біотину – підтримка здоров'я шкіри, волосся та нігтів, тому його називають «вітаміном краси». Як відомо, шкіра потребує сірки, яка необхідна для синтезу колагену – білка, який відповідає за структуру та еластичність шкіри, а біотин є її джерелом. Причому він доставляє сірку безпосередньо до шкіри та її придатків (волоссям та нігтям). Таким чином, біотин підтримує здоров'я шкіри та її придатків, а також уповільнює процеси старіння в організмі.
• Біотин стабілізує вміст цукру в крові, виявляючи інсуліноподібну дію.
• Бере участь у синтезі глюкокінази – ферменту, який переводить «зайву» глюкозу крові в глікоген, створюючи його депо в печінці та м'язах.
• Біотин благотворно впливає на функції нервової та імунної системи.
• Бере участь у виробництві енергії.
• Бере участь у активуванні та перенесенні вуглекислого газу по кровоносному руслу.
• Біотин необхідний для нормальної роботи органів травлення, позитивно впливає на роботу шлунка і кишечника, підтримуючи здорову мікрофлору.
• Біотин допомагає засвоювати білок.
• Біотин нормалізує обмін жирних кислот, виявляючи ліпотропну дію. Він сприяє розкладанню жирних кислот та спалюванню жиру, мобілізуючи ліпіди з жирових депо.
• Біотин регулює обмін жирів і знаходиться в клітинах шкіри та волосся, він, природно, регулює вміст жиру у шкірі.
• Біотин посилює дію інших вітамінів групи В – вітаміну В-12, фолієвої та пантотенової кислоти.

• спру тропічної та нетропічної - тяжкому запальному захворюванні слизових оболонок ШКТ;
• мегобластної анемії, спричиненої нестачею в організмі фолієвої кислоти;
• лейкопенії – недостатній кількісний вміст лейкоцитів у крові;
• хронічний гастроентерит - запалення слизових шлунка і кишечника, викликане впливом різних факторів;
• туберкульозі кишечника - особливої клінічної форми туберкульозної інфекції, що локалізується в кишечнику, мезентеріальної очеревини;
• епілепсії - захворювання, що супроводжується мимовільними судомними скороченнями м'язів.

Особливо часто призначають препарат жінкам у період вагітності та лактації та тим, хто тривалий час приймає протизаплідні засоби. Призначають ліки маленьким дітям для підвищення імунітету.

Фолієву кислоту приймають внутрішньо після їди в наступному стандартному дозуванні:

дорослим рекомендовано 5 мг за добу;

дітям – за призначенням лікаря у значно меншому дозуванні.

• при псоріазі;
• психічні розлади;
• алкогольної інтоксикації;
• депресивних станах;
• інтенсивних фізичних навантажень.

• сповільнене зростання;
• низький рівень інсуліну;
• втрату апетиту;
• дратівливість;
• випадання волосся;
• сухість шкіри;
• повільне загоєння ран;
• погіршено відчуття смаку та запаху;
• діарею та нудоту.

• Селен – це мікроелемент, що входить до складу понад 200 гормонів та ферментів організму.
• Вміст селену в організмі – близько 14 мг. У найбільшій кількості міститься у тканинах печінки, нирок, мозку, спермі. Майже половина селену, що міститься в чоловічому організмі, знаходиться в насіннєвих канальцях яєчок, тому з еякулятом він втрачається.
• Є потужним антиоксидантом, захищає внутрішньоклітинні структури від шкідливої дії вільних кисневих радикалів, які утворюються в результаті обміну речовин і під впливом зовнішніх факторів, в т.ч. іонізуючого випромінювання. Перешкоджає процесам руйнівного перекисного окиснення ліпідів.
• Є основним компонентом ферменту глютатіонпероксидази, що захищає організм від окисного пошкодження перекисного окиснення ліпідів. Вільні радикали руйнують жирні кислоти, що входять до складу клітинних мембран (перекисне окиснення ліпідів). В результаті це призводить до загибелі клітини. Окислення ліпідних структур є основою розвитку багатьох захворювань, зокрема атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, діабетичної ангіопатії.
• За участю селену утворюється 80% енергії (АТФ) у людини.
• Виводить з організму іони важких металів, включаючи ртуть, кадмій, свинець та миш'як.
• Має цитопротекторні антимутагенні властивості.
• Бере участь у регуляції еластичності тканин.
• Знижує рівень цукру у крові.
• Має кардіопротекторну дію, знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
• Підвищує імунітет, впливає на вироблення антитіл, сприяє підвищенню активності факторів неспецифічного захисту організму.
• Має гепатопротекторну дію.
• Є онкопротектором, перешкоджає розвитку пухлинних процесів, причому не тільки запобігає, а й зупиняє розвиток злоякісних новоутворень. Люди з низьким вмістом селену мають більший ризик захворіти на рак, ніж люди з високим рівнем селену в організмі.
• Підтримує репродуктивну функцію, нормалізує вироблення статевих гормонів.
• Нормалізує роботу ендокринної системи.
• Благотворно впливає на стан шкіри, нігтів та волосся.
• Уповільнює процес старіння та вікові зміни.
• Нормалізує активність гормонів щитовидної залози.
• Чинить загальну оздоровчу дію.

Йод 75 мкг - 50% денної норми

Основна біологічна роль йоду полягає у підтримці функції щитовидної залози та побудові її гормонів тироксину та трийодтироніну. На сьогоднішній день йод є єдиним відомим мікроелементом, який бере участь у освіті цих гормонів. Фізіологічна роль гормонів щитовидної залози дуже велика: контроль за інтенсивністю основного обміну, вплив на водно-сольовий, жировий та вуглеводний обміни. Як гормон, тироксин перебуває у постійному зв'язку з іншими залозами внутрішньої секреції, особливо з гіпофізом та статевими залозами, регулює діяльність мозку, нервової та серцево-судинної систем, стимулює ріст та розумовий розвиток дитини.

Дослідження, проведені останніми роками Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) у різних країнах світу показали, що рівень розумового розвитку (IQ) безпосередньо пов'язаний із йодом. Гормональні порушення, що виникають через дефіцит йоду, не мають іноді зовні вираженого характеру, тому йододефіцит отримав назву прихований голод. Найбільше від цього голоду страждають діти: затримується зростання, уповільнюється психічний розвиток, іноді навіть розвивається кретинізм, їм все важче вчитися у школі, знижується процес запам'ятовування та освоювання нових знань та навичок.

Нестача йоду як будівельного елемента гормону щитовидної залози часто є прихованою причиною розвитку багатьох захворювань.

ПРОЯВИ ЙОДНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Емоційні: дратівливість, пригнічений настрій, сонливість, млявість, забудькуватість, напади незрозумілої туги, плаксивість.

Кардіологічні: аритмія, при якій застосування спеціальних протиаритмічних засобів не дає відчутного та тривалого ефекту, підвищення діастолічного (нижнього) тиску через набряклість судинних стінок.

Гематологічні: зниження рівня гемоглобіну у крові, у якому лікування препаратами заліза дає лише скромний результат.

Гінекологічні: порушення менструальної функції (нерегулярність, а іноді й відсутність місячних), безпліддя, мастопатія, подразнення та тріщини сосків.

Набряклі: набряки навколо очей чи всього тіла, у яких систематичний прийом сечогінних препаратів посилює стан, формуючи залежність від них.

Імунодефіцитні: часті інфекційні та застудні захворювання, ослаблення імунітету навіть при незначному зниженні функції щитовидної залози.

Остеохондрозні: млявість м'язів, біль у суглобах та хребті.